7 клас
УРОК 1
Запровадження християнства на Русі
Мета: з’ясувати значення діяльності князя Володимира Великого; сприяти формуванню критичного мислення; робити логічні висновки; з’ясувати передумови та наслідки прийняття християнства як державної релігії; сприяти формуванню шанобливого ставлення до історії українського народу.Очікувані результати: після уроку учні зможуть: розуміти передумови та історичне значення прийняття християнства; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття.
Oсновні поняття: пантеон, християнство, монотеїзм, язичництво, мораль, централізована держава.
Навчально-методичне забезпечення: підручник (В. А. Смолій, В. С. Степанков. Історія України. 7 клас. — К., 2007); дидактичні матеріали; мультимедійний центр; роздавальний матеріал. тип уроку: вивчення нового матеріалу.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань
Знайди помилку
1. Володимир Великий здійснив реформи: адміністративну, військову, оборонну, містобудування, судову, міську, фінансову, релігійну. (Міську)
2. Володимир Великий був онуком Святослава.
3. Єдиновладним князем Русі Ярополк став 980 року.
4. 982 р. Володимир підкорив ятвягів. (В’ятичів)
5. Першою дружиною князя Володимира стала Малуша. (Рогнеда)
6. За часів Володимира почали карбувати монети — «залізняки» та «срібники». («Златники»)
7. Головним завданням зовнішньої політики Володимир вважав боротьбу з половцями. (Печенігами)
8. Суть містобудівної реформи полягала у розмежуванні єпископського та градського судів. (Судова реформа)
9. 988 року в Київській Русі було запроваджено язичництво. (Християнство)
10. 985 року князь Володимир переміг радимичів. (Болгар)
11. Наприкінці Х ст. Володимир Великий встановив дипломатичні відносини з Чехією, Угорщиною, Францією. (Польщею)
12. Володимир мав 15 синів. (12)
Учні здійснюють взаємоперевірку роботи.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Учитель. На сьогоднішньому уроці ми розглянемо важливу тему для всього українського народу «Запровадження християнства в Київській Русі».
Головною дійовою особою цієї події був великий князь київський Володимир (980-1115).
Запитання
1. Як ви вважаєте, у чому полягала головна політична мета князя Володимира Святославовича?
2. Чому Володимир Великий віддав перевагу саме християнству?
3. У чому полягало історичне значення прийняття християнства?
Відповіді учнів.
ІV. Вивчення нового матеріалу
Постановка проблемного завдання уроку
Доведіть, що запровадження християнства — це закономірний політичний захід Володимира Великого.
Озвучення очікуваних результатів методом «Мікрофон»
Учитель з’ясовує, яких результати очікують учні після вивчення теми.
Дохристиянські вірування слов’ян
Учитель. Володимир Великий справді був видатним князем — він добре збагнув потреби своєї великої держави. як ця політична мета співвідноситься із запровадженням християнства? Щоб розв’язати це завдання, давайте пригадаємо, якими були вірування були у слов’ян (перегляд фрагмента фільму «Історія України, 2009. Язичницька віра у стародавніх слов’ян, 12 серія» 38:44-41:46).
Робота з таблицею
Протягом уроку учні заповнюють порівняльну таблицю.
Віра
|
Язичництво
|
Християнство
|
| Вірування | ||
| Поширення | ||
| Організація | ||
| Культові споруди | ||
| Служителі віри | ||
| Джерела віровчення | ||
| Пантеон |
Учитель. Прийшовши до влади, Володимир Великий спробував здійснити релігійну реформу, суть якої полягала в модернізації язичництва, запровадженні на Русі культу єдиного бога — громовержця Перуна. Ієрархія новоствореного пантеону відповідала розкладу політичних сил у країні, адже верховним божеством було визнано не полянського Даждьбога, а новгородського Перуна. Вочевидь, Володимир мав зважати як на новгородську еліту, завдяки матеріальній підтримці якої він прийшов до влади, так і на норманських найманців, на силу яких він спирався. Проте язичництво вже не здатне було відповідати потребам часу: воно гальмувало процес державотворення; не захищало багатство і привілеї феодальної верхівки, що набирала силу; ускладнювало встановлення зв’язків з християнськими країнами. Тому запровадження нової державної монотеїстичної релігії стало життєвою потребою. Давайте спробуємо з’ясувати, чи було випадковим звернення саме до християнства, які коріння воно мало на Русі (див. презентацію на сайті «Основи» Граб Н. І. «Поширення християнства на Русі»).
Робота зі словником
1. Що таке монотеїстична релігія?
2. Дайте визначення понять: язичництво, пантеон, політеїзм.
Учні формулюють поняття і за допомогою вчителя записують їх до словника.
Учитель. Свій вибір Володимир Великий зупинив на християнстві візантійського зразка.
Запитання
Як ви вважаєте, чи випадковим був цей вибір? Чому?
Учитель. Дійсно, цей вибір не був випадковим.
По-перше, ще за часів існування античних міст-держав для Подніпров’я визначився південний вектор цивілізаційної орієнтації, який значно посилився після появи торговельного шляху «з варяг у греки».
По-друге, у державної еліти вже існували досвід та традиція хрещення (Андрій Первозваний, християнізаця готів наприкінці IV ст., хрещення у Візантії Аскольда та Ольги). Відповідно до візантійської моделі християнства світська влада домінувала над релігійною, що цілком влаштовувало великого князя: він отримував ідеологічну підтримку своїм державницьким планам.
По-третє, через візантійське православ’я Русь долучалась до християнського віровчення рідною мовою, що значно прискорювало і спрощувало процес поширення та утвердження нової релігії.
Проте Володимир переймався, що, прийнявши християнство, потрапить в ідеологічну або ж навіть політичну залежність від Візантії.
Запитання
Поміркуйте, чому було необхідно офіційно охрестити всю Русь.
Індивідуальна робота та робота в парах методом «Мозкова атака»
Назвіть причини запровадження християнства як державної релігії.
Результат обговорення учнями:
1) зміцнення держави;
2) поширення європейської культури;
3) посилення міжнародного авторитету Русі;
4) посилення влади князя.
Робота з візуальними джерелами та текстом підручника
Учитель. Порівняйте ваші висновки з інформацією підручника на с. 46, перегляньте фрагмент фільму «Історія України, 2009. Хрещення Русі, 16 серія». За необхідності доповніть ваш список.
Робота з таблицею
Перевірка змісту порівняльної таблиці.
ХРИСТИЯНСТВО ТА ЯЗИЧНИЦТВО
| Християнство | Язичництво | |
| Віра | Триєдиний Бог | Багатобожжя |
| Християнство | Язичництво | |
| Поширення | Одна зі світових релігій | Племінна, територіально обмежена |
| Організація | Сувора церковна організація — ієрархія | Чітка релігійна організація відсутня |
| Культові споруди поклоніння | Церква | Капище |
| Служителі віри | Священики | Жерці |
| Джерела віровчення | Святе Письмо (Біблія) | Усний переказ, міф |
| Пантеон | Віра у надприродну силу Бога | Вшанування сил природи |
Історичне значення хрещення Київської Русі
Робота з підручником
Учні самостійно опрацьовують підручник на с. 47-48 і визначають основні тези історичного значення Київської Русі. Вчитель, доповнюючи відповіді учнів, зазначає:
1. Затвердження християнських морально-етичних цінностей.
2. Переорієнтація людини від повсякденних турбот на занурення в стан власної душі.
3. Християнство поклало край практиці людських жертвоприношень.
4. Сприяння поширеню моногамного браку.
5. Посилення центральної влади.
6. Залучення до культури Європи, античної спадщини.
7. Розвиток писемності, літератури, архітектури, мистецтва.
Таким чином, Київська Русь здійснила свій цивілізаційний вибір, пов’язавши свою долю з християнським Заходом, а не ісламським сходом, що суттєво вплинуло на подальший розвиток руських земель.
Прийняття християнства не з Риму, а з Візантії, згодом, коли 1054 р. відбувся розкол між цими двома християнськими центрами, призвело до того, що подальше релігійне життя Русі відбувалось у річищі православ’я. Враховуючи значення православних традицій в історії українського суспільства, Указом президента 2008 р. 28 липня було встановлено (день пам’яті рівноапостольного князя Володимира — хрестителя Русі) як День хрещення Київської Русі-України.
На сучасному етапі в Україні діють релігійні громади багатьох конфесій: ісламу, буддизму, іудаїзму, різних напрямів християнства, зокрема католицизму і протестантизму. Діє в Україні уніатська (греко-католицька) церква. Українська держава не втручається у справи церков і рівно ставиться до кожної з них.
V. Закріплення вивченого матеріалу
Учитель пропонує учням розв’язати ребус.
Завдання
Б 3; В 1; Г 4; А 2; Б 5; А 6; Г 2; Г 6; В 4; А 1; Б 2; А 5.
Розв’язання проблемного питання
Визначальним фактором, що сприяв об’єднанню Київської Русі і перетворенню її на могутню феодальну державу було, безперечно, запровадження християнства 988 року. Ця релігія, як світогляд та ідеологія, стала одним із вирішальних чинників зміцнення політичної влади князів, посилення ролі держави, одержавлення місцевого етносу. Як зазначав М. Грушевський, саме з християнізації почався процес еволюції Київської Русі — від збирання держави шляхом збройної боротьби до легітимних державотворчих процесів, від панування князів-наїздників до панування князів-правителів. Це був закономірний процес, адже держава вимагала єдиної релігії задля зміцнення влади Володимира Великого.
Релігійною реформою Володимира Русь була прилучена до християнської культури, яка спиралася на величний фундамент античного Середземномор’я; поширювалися писемність, шкільництво, потужний імпульс до розвитку дістали література, образотворче мистецтво, архітектура і будівництво. Хрещення Русі позитивно вплинуло і на міжнародне становище Київської держави, сприяло посиленню рівноправних родинних зв’язків з головними династіями Європи.
Очікуванні результати
Учні визначають за допомогою вчителя, чи досягнули вони очікуваних результатів під час уроку.
Учитель аргументовано оцінює роботу учнів під час уроку.
VIІ. домашнє завдання
1. Опрацювати текст підручника (с. 46-48).
2. Написати міні-твір за темою: «Роль християнства у становленні держави Київська Русь».
УРОК 2
Суспільно-політичний устрій київської русі
Мета: охарактеризувати суспільно-політичний устрій Київської Русі, а також за допомогою джерел інформації дослідити господарське і повсякденне життя різних станів населення; розвивати в учнів уміння здобувати необхідну інформацію шляхом використання текстових та візуальних джерел, вміння виділяти головне і другорядне в отриманій інформації, робити висновки й узагальнення; виховувати в учнів національно-патріотичні почуття.Основні поняття: стани населення, суспільний устрій, політичний устрій держави.
Обладнання: мультимедійна презентація, картки із зазначенням джерел інформації.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: характеризувати суспільно-політичний устрій Київської Русі ІХ-Х ст.; на основі візуальних джерел інформації описувати господарське і повсякденне життя різних станів населення; удосконалювати своє вміння працювати з історичним джерелами, аналізувати та узагальнювати матеріал, робити висновки.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань
Словникова робота
Використовуючи картки, на яких вказано опорні слова, учні формулюють визначення термінів: «держава», «стани», «суспільний устрій», «політичний устрій», «феодальне суспільство», «феодал», «монархія», «автономія».
Учитель. Раннє Середньовіччя — це період зародження в Європі феодального суспільства, який характеризувався виходом на політичну арену нових станів: феодалів, що були панівною верствою суспільства, та залежних селян. Згодом відбувається становлення феодальних держав, які за своєю суттю були монархіями. А чи за такою ж схемою відбувався розвиток державності у східних слов’ян? Яким був політичний устрій Київської Русі за перших князів? Які стани населення тут проживали? Чи можна назвати Київську Русь феодальною державою? Ось на ці питання ми й спробуємо відповісти на сьогоднішньому уроці.
Завдання
1. За якою схемою відбувався розвиток державності у східних слов’ян?
2. Яким був політичний устрій Київської Русі за перших князів?
3. Які стани населення тут проживали?
4. Чи можна Київську Русь назвати феодальною державою?
IV . сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Політичний устрій Київської Русі
Учитель. Політичний устрій давньоруської держави в ІХ-Х ст. можна охарактеризувати як ранньофеодальну монархію. Очолював державу великий князь київський. Він керував спільно з радою військової дружини або бояр. Вони обговорювали питання зовнішньої політики (оголошення війни, укладення миру або союзу з іншими державами), а також внутрішньополітичні проблеми (прийняття нових законів, розгляд судових справ тощо). Якщо запропоновані князем шляхи розв’язання якоїсь проблеми не знаходили підтримки на раді, тоді він виносив її на всенародне обговорення, скликаючи загальні збори городян — віче. Віче також могли скликати з ініціативи народних мас або дружинників, щоби замінити, наприклад, князя або захиститися від нападників тощо. Таким чином, віче не було постійно діючим органом влади в державі, його скликали задля вирішення окремих питань.
Племінні князівства зберігали певну автономію. Місцеві князі перебували у залежності від київського князя. Вони сплачували йому данину, а ще їх залучали як союзників до участі в походах. Важливе значення мала на той час військова дружина князя, яка збирала данину й виконувала судові функції. Верхівка дружини була панівним прошарком держави. За допомогою дружини князь утримував владу над населенням.
Зміни в організацію управління державою запровадив київський князь Святослав, який усунув місцевих князів від влади, передавши владу в князівствах своїм синам: Ярополку в Києві, Олегу — у древлянській землі, Володимиру — у Новгороді. Але остаточне утвердження нової форми правління відбулося дещо пізніше — за князя Володимира Святославовича.
Таким чином, політичний устрій Київської Русі за перших князів можна зобразити у вигляді такої схеми:
Робота зі схемою
ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ КИЇВСЬКОЇ РУСІ ІХ-Х СТ.
Така форма держави дістала назву «дружинна, або військова, демократія». Поясніть ці назви.
Вправа «Два — чотири — разом»
Визначте характерні риси дружинної демократії.
Спочатку учні обговорюють завдання в парах, потім — у малих групах по чотири чоловіки, далі — у великих групах. Презентують свої результати групи по черзі. Усе сказане учнями підсумовують і записують на дошці.
1. Зі складу представників княжої дружини формується апарат управління, судочинства та збирання данини.
2. Дружина виконує не тільки роль війська, а й радників.
3. Центральною фігурою є князь, переважно воєначальник, а не державний діяч.
Запитання
Як ви вважаєте, чому у східних слов’ян склався такий своєрідний тип держави?
Метод «Прес»
1. Я вважаю...
2. .тому, що.
3. Наприклад, .
4. Отже, ...
Завдання
1. Чи існувала така форма державного правління у середньовічній Європі?
2. Як ви вважаєте, чому у східних слов’ян склався такий своєрідний тип держави?
Стани населення
Учитель. Суспільство Київської Русі ІХ-Х ст. поділялося на дві основні групи людей:
1) «люди», або вільні общинники;
2) «луччі мужі» — князь та його родина, дружинники (бояри), місцеві князі. Якраз із цієї групи і починає формуватися клас феодалів.
Першими феодалами були князі — власники земель, сіл, містечок. Їхні маєтки постійно зростали за рахунок привласнення общинної землі різними шляхами. Звичайно, після утворення держави і приєднання нових земель київський князь не міг сам управляти всіма своїми землями, тому скоро став жалувати їх за службу «луччим людям» — дружинникам або своїм родичам. Так з’являвся клас дрібніших феодалів, яких називали боярами. Вони спочатку були тимчасовими держателями землі, але мали можливість її викупити і стати довічними власниками.
Найчисельнішою соціальною верствою Київської Русі були вільні селяни-общинники, яких називали смердами. Вони платили власникам земель данину, спочатку хутром, зерном, медом, а потім — грішми. У процесі захоплення феодалами общинних земель частина вільних смердів стають залежними.
Із феодально залежних людей починають виділятися такі:
• «рядовичі» — перебували в тимчасовій залежності на умовах «ряду» — договору;
• «закупи» — розорені смерди, які потрапляли в кабалу до князів і бояр, беручи у феодала «купу» — позику, яку й відпрацьовували в його маєтку;
• «холопи», або раби, — ставали ними в разі неповернення «купи», за втечу від свого господаря, крадіжку, розбій, а також народжені від рабів, після одруження з рабом без згоди феодала, у разі продажу себе в рабство;
• «челядь» — прислуговували в маєтку князя або феодала: тіуни, чашники, стольники, конюші та ін.;
• «ізгої» — люди, що не мають засобів для ведення власного господарства.
Завдання
1. Порівняйте суспільний устрій Київської Русі та країн середньовічної Європи.
2. У чому ви вбачаєте особливість суспільного устрою Київської держави? Чи можна назвати її феодальною державою?
Робота з візуальними джерелами інформації
На екран виведено слайди, на яких зображені представники різних верств населення, й учні по черзі описують їх зовнішній вигляд.
Завдання
1. Визначте, чим займалися люди, зображені на ілюстраціях.
2. Порівняйте зовнішній вигляд селян і міщан із зовнішнім виглядом бояр.
3. Порівняйте зовнішній вигляд холопа і знатного дружинника.
4. Зробіть висновки.
Господарське і повсякденне життя різних верств населення
Pольовa гра
Учні поділяються на чотири групи. Кожній групі роздані ілюстрації, де зображені представники якогось стану населення. Ці ж зображення з’являються на екрані. Учні отримують завдання:
1. Представник якого стану населення зображений на ілюстрації?
2. Уявіть, що ви також належите до цього стану населення і розкажіть про своє господарське і повсякденне життя.
На підготовку завдання учням надається час 5 хв. При цьому вони використовують матеріал, вміщений у підручнику.
Вправа «Продовж розповідь»
Під час презентації групами завдання можна залучити до роботи усіх учнів групи. Кожен з учнів говорить 1-2 речення і передає слово своєму сусідові, той — наступному учневі і т. ін.
V. Узагальнення та систематизація знань
Складання узагальнювальної схеми
Історичний диктант Закінчіть речення.
1. На чолі Київської держави стояв ... .
2. Радниками князя в усіх питання державного управління були ... або ... .
3. Збирання данини й судові функції здійснювала ... .
4. Для вирішення окремих питань у сфері економічного, політичного та культурного розвитку часто скликали ... — ... .
5. Форму держави Київська Русь ІХ-Х ст. називають ... або ... .
6. Суспільство Київської Русі ІХ-Х ст. поділялося на дві основні групи людей: ... та ... .
7. Першими феодалами були ... .
8. Більш дрібних феодалів називали ... .
9. Вільних селян-общинників називали ... .
10. До феодально залежної категорії населення належали ..., ..., ...,
11. Найчисельнішою верствою населення Київської Русі були . .
12. Основні заняття жителів Київської Русі: ..., ... , а допоміжні заняття: ..., ..., ... .
VI . Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний параграф підручника.
2. Повторити матеріал теми й підготуватися до уроку узагальнення та систематизації знань.
УРОК 3
Політичний та соціально-економічний устрій Київської Русі
Мета: ознайомити учнів з політичним устроєм, господарським і соціальним життям Київської Русі, сприяти усвідомленню учнями тісного зв’язку між ними, формувати в учнів уміння виділяти головне, аналізувати історичні факти і події, робити узагальнення; розвивати уміння працювати з картою, історичними документами, текстом підручника, давати оцінку історичним явищам; сприяти вихованню інтересу до історичного минулого української землі.Обладнання: підручник, карта «Давньоруська держава в ІХ-ХІ ст.», атласи, таблиці, схеми, макет паровозу з паперовими вагонами (його кріплять на дошку).
Методи і прийоми: словесні (розповідь, бесіда, розповідь з елементами бесіди); наочні (ілюстрації); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв’язування проблемних ситуацій), інтерактивні методи (групова робота).
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Форма уроку: історичний експрес.
Структурно-функціональний аналіз історичного матеріалу (див. табл. на с. 22).
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Сьогодні у нас незвичайний урок. Ми з вами вирушимо в подорож на історичному експресі у часи князювання Володимира і Ярослава. Наша головна мета — зібрати якомога більше відомостей про політичне і соціально-економічне становище держави. На дошці ви бачите наш експрес, але його вагони порожні, тож наша з вами мета — наповнити їх знаннями.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Групова робота «Історичний потяг»
Кожна із 5 груп отримує порожній вагон і перелік завдань з додатковими матеріалами. Наприкінці роботи кожна група розповідає про свій вагон знань. Кінцева мета — створити логічний ланцюжок матеріалу з даного питання.
• 1-ша група — «VIP-вагон для політичної еліти» (див. додаток 1);
| Інформаційний компонент | Операційний компонент | Творчо-пошуковий компонент | Ціннісно-смисловий компонент |
| Факти: • становлення ранньофеодальної багатонаціональної імперії; • становлення феодальної ієрархії; • феодальні повинності; • поява грошей. Поняття: • держава; • феодальна ієрархія; • вотчина; • ремесло; • торгівля; • монархія. Зв’язки: • шлях «з варяг у греки» — пожвавлення розвитку торгівлі; • перехід до орного землеробства — підйом сільського господарства; • розвиток ремесла і торгівлі — розквіт міст; • перетворення волостей і феодів — поширення васальної залежності | 1. Розвивати спеціальні уміння: працювати з текстом та ілюстраціями, уміти виявляти причиново-наслідкові зв’язки. 2. Розвивати мовні вміння: висловлювати свою Думку, описувати події, використовуючи карти та ілюстрації підручника | 1. Покажіть на карті три торговельні шляхи, що проходили територією Русі. 2. Які країни і міста вони пов’язували? 3. Звідки приїжджали купці і чим вони торгували? 4. Про що вам говорять назви вулиць: Дьогтьова, Соляна, Гончарна, Кожум’яцька? 5. На території колишньої Русі XI ст. археологи знаходять західноєвропейські монети, а в країнах Заходу — давньоруські речі. Про що це свідчить? 6. Чи було суспільство Київської Русі феодальним? 7. Визначте, якою була форма державного правління в Київській Русі. 8. Як відбувалося віче, у чому його особливості? Із яким історичними зборами можна порівняти? 9. У чому схожість і різниця між європейськими і давньоруськими станами суспільства? 10. У чому схожість і різниця між європейськими і давньоруськимиповинностями? | 1. Чим відрізнявся тодішній раціон харчування від сучасного? 2. Які основні владні функції зосередив у своїх руках великий князь? Чим відрізняються повноваження президента від повноважень князя? |
• 3-тя група — «Бюджетний вагон» (див. додаток 3);
• 4-та група — «Вагон-ресторан» (див. додаток 4);
• 5-та група — «Товарняк» (див. додаток 5).
Учитель під час роботи допомагає учням у створенні схем і пошуку матеріалу. Після закінчення роботи кожна група повідомляє результати свого дослідження (доцільно, щоб один представник групи розповідав про склад вагону, а інші могли відповісти на запитання зі своєї теми).
IV. Систематизація та закріплення вивченого матеріалу
Учитель. Ось ми й заповнили наш експрес. Зараз ми з вами дізнаємось, наскільки добре ви знаєте цей період. Приготуйтесь виконати декілька завдань.
Індивідуальна робота з картками
Робота для менш активних учнів (див. додаток 6).
Робота з картою
1. Покажіть на карті три торговельні шляхи, що проходили територією Русі.
2. Знайдіть на карті шлях «із варяг у греки».
3. Де проходив цей шлях?
4. Які країни й міста він пов’язував?
5. Купці з яких країн користувалися цим шляхом і чим вони торгували?
Репродуктивна бесіда за питаннями
1. Про що вам говорять назви вулиць: Дьогтьова, Соляна, Гончарна, Кожум’яцька?
2. На території колишньої Русі ХІ ст. археологи знаходять західноєвропейські монети, а в країнах Заходу — давньоруські речі. Про що це свідчить?
Евристична бесіда
1. Чи було суспільство Київської Русі феодальним?
2. Що таке «феод»?
3. Які форми землеволодіння ви знаєте?
4. Що собою являло феодальне суспільство Середньовіччя?
5. Які верстви суспільства представлені в Київській Русі?
6. Що таке «феодальні повинності»?
7. Які повинності сплачували у Київській Русі?
Учитель. Справді, структура суспільств Київської Русі мала феодальну основу, економічні відносини тут базувались на наявності земельних володінь та фіксованих доходів з них. Відносини всередині панівної верхівки формувались на основі васалітету.
V. Підсумковий етап уроку
Учитель. Таким чином, у період з IX — у першій половині XIV ст. у Київській Русі відбувався процес становлення феодальних відносин. Русь відіграла важливу роль у формуванні політичної карти середньовічної Європи. Київська держава виступила тим містком, що поєднав Європу з арабським Сходом та Візантією. Загалом же Русь за княжих часів була однією з найвпливовіших та наймогутніших середньовічних держав.
Учитель аналізує роботу учнів на уроці, виставляє оцінки.
VІ. домашнє завдання
1. Опрацювати § 8 підручника.
2. Намалюйте в зошиті план давньоруського міста і зазначте на ньому, які верстви населення мешкали в тій чи іншій частині (завд. 6 на с. 86).
Додаток 1
1-ша група «VIP-вагон для політичної еліти»Мета: ознайомитися з політичним становищем у Київській Русі.
Матеріали: підручник (с. 78), картина В. М. Васнецова «Псковське віче».
Історична довідка
На Старокиївський горі знаходився замок великого князя Київського, який очолював державу, зосередивши у своїх руках всю владу, що була спадковою. Він був власником усієї землі. Князь вершив суд. У разі потреби скликав збори городян — віче, на якому вирішували питання про воєнні походи, укладання угод, успадкування престолу.
У державній діяльності князь спирався на дружину, яка брала участь не тільки у воєнних походах, а й в управлінні державою. Окремими частинами країни керували князі й великі бояри. За свою службу вони користувалися частиною данини. Із часом бояри і князі почали одержувати від великого князя київські землі. Отримуючи земельне володіння, вони потрапляли в залежність від нього — ставали його васалами. Княжі воїни, дружинники, місцева знать утворювали стан бояр. Вони мали право спадкового володіння землею. Земельна власність, якою можна було вільно розпоряджатися, зокрема заповідати, продавати, називалася вотчиною.
Поступово на Русі складалася система васальних відносин між великим князем київським та боярами удільними князями. У свою чергу, залежними від них були й дрібніші власники землі.
Крім князів та бояр, населення поділялось на такі верстви: дружинники, купці, селяни, служителі церкви. Протягом князівського періоду історії середньовічної України формується феодальне суспільство з притаманною йому соціальною структурою.
Завдання
1. Визначити, якою була форма державного правління в Київській Русі.
2. Скласти ієрархічну піраміду політичного устрою.
Основні питання
1. Дати визначення, що таке монархія.
2. Що таке віче? Які питання розв’язували на ньому?
3. Яке земельне володіння називається вотчиною?
4. Що таке васалітет?
Картина В. М. Васнецова «Псковське віче»
Запитання
Як відбувалося віче та у чому його особливості?
Додаток 2
2-га група « Загальний вагон»Мета: ознайомитися з основними верствами населення у Київській Русі.
Матеріали: підручник (с. 78-79).
Історична довідка
Основну масу сільського й міського населення Київської Русі становили «люди» — усі вільні, переважно селяни-общинники. Збереження протягом тривалого часу терміна «люди» щодо вільного населення свідчить, що процес феодалізації проходив нерівномірно, зачіпав інтереси окремих селянських общин. Жителі багатьох з них, втрачаючи станову повноправність, зберігали особисту волю (свободу). У Київській Русі існувала суспільна власність на землю.
У джерелах часів Давньоруської держави часто вживають термін «смерд». За своїм місцем у суспільстві вони посідали проміжну позицію між вільними князівськими міністеріалами і «людьми» селянської общини. Особисто смерд був вільним. Він мав право переходити до сильного патрона. Разом із сім’єю він господарював у своєму «селі». Князь давав йому землю за умови служіння йому. За право володіння самостійним господарством смерд сплачував князеві данину.
Смерд, який завоював довіру князя, міг стати отроком, дитячим, старостою. Деякі смерди могли піднятися по соціальній драбині досить високо. Але смерд-боржник міг бути перетвореним і на феодально-залежного закупа. Розвиток феодалізму зумовив зменшення ролі смердів у Київській Русі.
Для позначення феодально-залежного селянства у Київській Русі використовували термін «закуп». Закуп — це людина, яка потрапила у боргову кабалу і зобов’язана своєю працею у господарстві хазяїна повернути одержану у нього «купу».
Ізгой — це людина, «зжита», вибита зі звичної колії, позбавлена свого попереднього стану. Ізгої були двох видів — вільні й залежні. Різниця у становищі ізгоїв залежала від того, з якого середовища люди потрапили в ізгойство. І серед перших, і серед других могли бути як жителі міст, так і селяни. Значний контингент феодально-залежних ізгоїв формувався за рахунок холопів, які викупилися на волю. Останні зазвичай не поривали зв’язків з хазяїном і залишалися під його владою. Проте траплялися випадки, коли холоп, який звільнився, ішов від свого хазяїна. Такі ізгої (вільновідпущеники) зазвичай потрапляли у залежність від церкви. Поряд з ізгоями-вільновідпущениками у Київській Русі зустрічались ізгої — вихідці з вільних верств давньоруського суспільства. Ізгой залишався вільним, доки сам не ставав закупом або холопом.
У Київській Русі до складу невільного населення входили й раби. Одним із джерел рабства був полон. У Х-ХІІ ст. для позначення рабів-полонених вживали слово «челядь». На відміну від челяді, раби-холопи — це члени племені, продукт тих соціальних процесів, які відбувались у Київської Русі. На холопа перетворювався закуп, який тікав або завинив. За борги в рабство могли продати збанкрутілого боржника.
За «Руською Правдою», челядин — це раб, який перебуває під владою свого хазяїна. Холоп в окремих випадках був наділений деякими правами. Так, будучи боярським тіуном, він міг виступати в суді як «видок». Холоп, який вдарив «вільного мужа», зазнавав кари.
Соціальний склад міського населення Київської Русі був вельми різноманітним, що є характерною ознакою суспільства середніх віків. Міське населення поділялося на дві основні групи: міські низи і міську аристократію. До останньої належали князі, бояри, вище духовенство, купці. «Руська Правда» з повагою називала «градинів», «купчин», лихварів. Купці, що займалися зовнішньою торгівлею, іменувалися «гості». Міські низи (ремісники, дрібні торговці, рядове духовенство) становили найбільш численну групу міського населення. Основна маса городян була особисто вільною. Частина ремісників залежала від своїх хазяїв — бояр, купців. Вільне ремісниче населення не було однорідним за своїм складом. Із загальної маси ремісників виділялися більш заможні майстри, у яких були залежні від них підмайстри або учні.
Уривок з «Правди Руської»
«Аще уб’ють огнищанина..., то убивця платить за нього 80 гривень..., а за князівського під’їздного... платить 80 гривень... А за убитого князівського тіуна — 80 гривень... А за убитого смерда або холопа — 5 гривень... А за рядовича — 5 гривень...
А челядин сховається... платить 3 гривні продажу...
Про закупа ж... Аже пан скривдить закупа..., за образу платить йому 60 кун».
Завдання до тексту
1. Уважно прочитайте уривок з «Правди Руської». Які верстви населення згадано в документі?
2. У чому полягає відмінність у їхньому становищі?
Завдання
Скласти схему соціальної структури суспільства.
Основні питання
1. Як відбувалося формування стану духівництва?
2. У чому схожість і різниця між європейськими і давньоруськими станами суспільства?
Додаток 3
3-тя група «Бюджетний вагон»Мета: ознайомитися з феодальними відносинами і повинностями у Київській Русі.
Матеріали: підручник (с. 79-80).
Історична довідка
Особисто вільні селяни-общинники підлягали державній експлуатації, сплачуючи данину, засобом збирання якої було полюддя. Від самого початку данину збирали з дому. Коли феодальний спосіб виробництва став панівним, термін «люди» набув значення феодально-залежного селянства, яке сплачувало державі данину (її розміри визначали кількістю і якістю землі). Також окремі феодали примушували селян відробляти панщину чи сплачувати оброк.
Вільні общинники перетворювалися на феодально-залежних і через зубожіння селян унаслідок стихійного лиха, неврожаю, потрапляючи після чого у боргову залежність. Посилення позаекономічного примусу спонукало селян шукати заступництва у найбільш могутніх феодалів, які перетворювали їх на феодально-залежних. Закуп мав виконувати сільські роботи, доглядати хазяйську худобу: випасати її на полі, заганяти у двір, закривати у хліву. Феодал наділяв закупа земельною ділянкою, а також сільськогосподарським знаряддям і робочою худобою. У закупа могло бути і своє господарство, власний кінь. Прагнучи закріпити за собою закупів, землевласники вимагали від них «купу» у збільшеному розмірі, намагаючись присвоїти значну кількість продуктів їхньої праці.
Закуп був суттєво обмеженим у своїх правах. За втечу від «хазяїна» він перетворювався на повного («мобільного») холопа. За крадіжку, здійснену закупом, відповідав його «хазяїн», проте закуп у цьому випадку, як і у випадку втечі, перетворювався на холопа. Землевласник мав право піддати закупа тілесному покаранню «за діло», але не міг «бити» закупа «без провини». Поширення закупництва було зумовлене розвитком приватного землеволодіння.
Особисто вільні ремісники і дрібні торговці у містах оподатковувалися або відробляли, беручи участь у будівництві та ремонті міських укріплень, наглядали за їхнім станом. «Руська Правда» визначала плату представникам державної влади, які відали будівництвом міст і мостів, з коштів міського населення. На кошти того ж міського населення будували церкви, утримували церковну парафію.
Завдання
1. Визначити основні види землеволодінь на Русі.
2. Перерахувати види повинностей, які сплачували селяни та міські мешканці.
Основні питання
1. У чому полягала схожість і відмінність між європейськими і давньоруськими повинностями?
2. На які групи можна поділити за складом населення Київської Русі?
3. На що феодали і церква витрачали доход від повинностей?
4. Яку частину прибутків населення сплачувало на користь церкви?
Додаток 4
4-та група «Вагон-ресторан»Мета: ознайомитися з розвитком сільського господарства і побуту у Київській Русі.
Матеріали: підручник (с. 80-81).
Історична довідка
Господарська продукція княжих часів мала інший характер, ніж зараз. Головна відмінність полягала у харчуванні тодішніх людей полягала в тому, що вони споживали багато дичини. У лісах було багато всякої звірини.Перед військовим походом князі влаштовували лови для забезпечення воїнів м’ясом. Князі полювали на диких кабанів, вживали м’ясо всякої звірини, окрім «нечистих», наприклад лисиці, вивірки, бобри, хом’яки й інші. Згадується також свиняче сало. За прикладом степовиків живилися також кониною, хоч і рідко. Літописець згадує, що князь Святослав Хоробрий вживав кінське м’ясо, а в його війську після нещасливого болгарського походу настав такий голод, що навіть за конячу голову платили дорого. Із домашньої й дикої птиці згадувано курей, гусей, голубів, лебедів, журавлів, тетеревів, рябчиків.
Дуже багато вживали риби, бо її була сила-силенна в озерах і річках, а до того суворі релігійні приписи передбачали часті пости. Ченці ніколи не вживали м’яса, віддаючи перевагу рибі. Пили коров’яче й овече молоко. З молока робили сир, але про масло звісток не маємо. Споживали також яйця.
Значно менше був поширений рослинний харч. Як уже знаємо, городини було тоді небагато: ріпа, часник, цибуля, може, огірки, зі стручкових рослин — горох, боби, сочевиця (загальна назва була — зілля). Під час голоду їли лободу. Улюбленою стравою була сочевиця, з якої приладжували сочиво. Знаємо також пшоно, взагалі кашу.
Як приправляли різну їжу, про це є мало звісток. Знаємо тільки те, що м’ясо варили в казані або пекли. Як приправу до страв уживали часник, кріп, чебрець. Зі Сходу перейняли також перець та імбир, але, вочевидь, його вживали тільки заможні. Пісні страви мастили дерев’яним маслом, тобто рослинною олією.
Зерно мололи на ручних жорнах. Борошно заливали окропом, додавали квас, місили тісто й пекли в печі. Найбільше пекли житній хліб, бідні уживали також вівсяний. Хліби бували великі, ковриги або малі — коврижки, звідки й пішла назва «коржик». На бенкетах печиво було більш вибагливе — пекли булки з тіста: «хліби дуже чисті, інші з медом та маком». Згадують також про пироги.
Із напоїв здавна знали кисіль: борошно розмішували у воді, варили його й підливали сить — мед, розведений водою.
Обіди й бенкети відбувалися з різних нагод: на княжі з’їзди, церковні свята, весілля, іменини. На бенкетах пили багато й радо. Літописець переказує приповідку Володимира Великого: «Русі радість є пити, без того не можемо жити!».
Завдання
1. Які продукти складали основу раціону русічив?
2. Чим відрізнявся раціон русичів від сучасного?
Додаток 5
5-та група «Товарняк»Мета: ознайомитися з розвитком ремесел, торгівлі у Київській Русі.
Матеріали: підручник (с. 82).
Історична довідка
Із роками Київська Русь бурхливо розвивалась і міцніла, зростав і Київ. Наприкінці Х ст. у межах міста вже були гори Старокиївська, Лиса, Киселівка, Щековиця, густо заселений Поділ з урочищами Гончарі, Дитинка, Кудрявець, Кожум’яки. Самі назви свідчать, що тут проживали ті верстви населення, які сприяли розвитку виробництва, — ремісники. Цілі квартали були заселені ковалями, ювелірами, шевцями, кравцями, бондарями,стельмахами. Наявність значної кількості ремісничих спеціальностей свідчить про розподіл праці у давньоруському ремеслі. Серед таких майстрів своєї справи можна назвати лучників, що займались виготовленням луків, тільників (спеціалістів з виробництва сагайдаків), мечників. Зброярі виготовляли мечі, бронзові булави, луки, наконечники списів. Мечі коштували дуже дорого, їх передавали у спадок від батька до сина, а коли не було спадкоємця, клали в могилу разом з власником. А скільки праці та часу потрібно було докласти, аби зробити кольчугу воїна. На одну кольчугу витрачали близько 600 м залізного дроту, який розрубували на 20 тис. кілець.
Ті ремісники, чия продукція користувалася великим попитом, займали в Києві цілі квартали. Наприклад, квартал Кожум’яків. Київ був великим міжнародним центром торгівлі. Через місто проходили важливі торговельні шляхи, які з’єднували Європу з Візантією. Зручна Київська гавань, одна з найголовніших на великому шляху «з варяг у греки», знаходилася на Подолі. Звідси вирушали каравани лодій у далеку подорож до Царгорода. Тут розміщувалися численні склади, торговельні колонії купців з інших давньоруських міст та інших країн.
Значну частину Подолу займало Київське торговище, де сходилися «гості» — купці з різних частин світу. Із Візантії привозили шовкові тканини, прикраси, посуд, вина, перець, імбир. Із північних країн привозили хутра, залізні вироби, із західноєвропейських — сукно, тонке полотно, оселедці, напої.
Завдання
1. Визначити, які види ремесел були найбільш поширеними на Русі.
2. Скласти схему, що купували й вивозили купці з Київської Русі.
Основні питання
1. Яке місце в Києві вважали основним центром торгівлі?
2. Де в Києві відбувався безпосередній обмін товарами?
3. Чим можна пояснити таку велику кількість видів ремесел у Київській Русі?
Додаток 6
Індивідуальні картки
Картка 1
УРОК 4
Політичний і соціально-економічний розвиток удільних князівств у ХІІ-ХІІІ ст.
Мета: охарактеризувати особливості політичного та економічного розвитку удільних князівств; розвивати вміння працювати з текстовими джерелами; формувати просторову й хронологічну компетентності учнів; виховувати почуття патріотизму.Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок.
Обладнання: Карта «Русь у період феодальної роздробленості»; уривки з місцевих літописів; таблиця «Політичний і соціально-економічний розвиток удільних князівств в ХІІ-ХІІІ ст.; підручник: Власов B. C. Історія України: Підруч. для 7-го кл. загально-освіт. навч. закл. — К.: Генеза, 2007. — 208 с.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
Підготовка робочого місця.
Інформування про основні способи діяльності.
ІІ. мотивація навчальної діяльності учнів
Учитель. Минулого уроку ми з вами ознайомилися з історією Київської Русі за часів правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава. Це були останні князі, яким вдалося об’єднати навколо Києва більшість удільних князівств. По смерті Мстислава Володимировича 1132 р. у державі розпочалася доба роздробленості.
ІІІ. Актуалізація знань учнів
Учитель. Таким чином, сьогодні ми з вами спробуємо на основі місцевих літописів дослідити рівень економічного і політичного розвитку удільних князівств, які утворилися на території сучасної Української держави. Ми повинні встановити, чи справді з настанням феодальної роздробленості Київ перестає бути культурним і політичним центром Русі, чи під постійним тиском кочівників на території південних князівств припинився розвиток державності, завмерло економічне і соціальне життя.
Метод «ПРЕС»
Чи був закономірним перехід Русі у ХІІ ст. до феодальної роздробленості?
Відповіді фіксують на дошці.
1. Відсутність дієвого механізму спадкування влади.
2. Це був закономірний етап держави, який пережили практично усі країни Європи.
3. Відсутність сильного й авторитетного князя, який би зміг контролювати своїх братів.
4. Зацікавленість сусідів в ослабленні Русі.
5. Реформа Святослава, який дозволив синам керувати удільними князівствами.
Таким чином, ми актуалізуємо опорні знання учнів і паралельно визначаємо причини феодальної роздробленості.
IV. Вивчення нового матеріалу
Метод «Ажурна пилка»
Учні об’єднуються в чотири групи. Кожна група отримує текст першоджерела і зразок таблиці, яку їй слід заповнити. Після цього групи переформовуються таким чином, щоб в кожній новій групі було по одному представнику з попередніх груп і діти обмінювалися своїми напрацюваннями. Таким чином таблиця буде повністю заповнена.
1-ша група
Із Київського літопису
«Містилось князівство Київське з давніх часів у Середньому Подніпров’ї. Землі ці були дуже родючими і могли прогодувати удвічі більше людей ніж жило тут. Край деревиною багатий і землею славний і дарами підземними щедрий. Річок багато повноводних, якими купці могли швидко і безпечно подорожувати у справах своїх, і міст багато було, де ремісники і люди служиві та торгові жили, а столиця князівська, Київ, зберегла велич і важливість свою, а тому сусіди постійно завоювати її хотіли, і кочівники люті спокою не давали».
Завдання
1. Покажіть на карті Київське князівство.
2. Покажіть столицю князівства.
3. Заповніть таблицю, доведіть, що соціально-економічне життя на території південних князівств тривало.
Після завершення роботи таблиця може мати такий вигляд.
Назва
князівства
|
Географічне
положення
|
Економічний
розвиток
|
Політичний розвиток
|
| Київське князівство | Середнє Подніпров’я | Основа економіки — сільське господарство. Розвивалисяремесла і торгівля. Тривало активне будівництво | Київ залишався політичним центром Русі. На території князівства тривали постійні війни між князями за вплив на Київ. Постійні напади кочівників |
Із Переяславського літопису
«Стало князівство Переяславське вотчиною наступників князів київських і було під рукою князя великого. Уславились ремісники переяславські на все Лівобережжя, і купців багато було під захистом князя нашого. І цвіла земля наша цвітом пишним аж до смерті князя. І в літо 1187 помер він, і плакала за ним не тільки земля переяславська, а й уся Україна. І не змогли сини його велич батькову зберегти, і почали кочівники землю нашу грабувати, і людей бити, і майно відбирати».
Завдання
1. Покажіть на карті Переяславське князівство.
2. Покажіть столицю князівства.
3. Заповніть таблицю, доведіть, що соціально-економічне життя на території південних князівств тривало.
Після завершення роботи таблиця може мати такий вигляд.
Назва
князівства
|
Географічне
положення
|
Економічний розвиток
|
Політичний розвиток
|
| Переяславське князівство | Лівий берег Дніпра | Існувало багато міст. Розвивалися ремесла і торгівля. Тривало активне будівництво | Фактично перебувало під протекторатом Києва. Постійні напади кочівників завдавали шкоди розвитку ремесла і торгівлі |
Із літопису Чернігівського
«На півночі сусідом нашим було князівство Переяславське, а на півдні степ дикий, в якому князі знаходили і союзників собі, і смерть свою. А шляхів купецьких багато через землю нашу проходило, і мито вони князю сплачували, і завжди багатою була скарбниця його. А будував князь замків багато, і містами ставали вони, і багато ремісників там селилося, як з наших земель, так і з князівств сусідніх, і фортеці для захисту від ворогів засновував, і була земля наша сильною і славною в усі часи».
Завдання
1. Покажіть на карті Чернігівське князівство.
2. Покажіть столицю князівства.
3. Заповніть таблицю, доведіть, що соціально-економічне життя на території південних князівств тривало.
Після завершення роботи таблиця може мати такий вигляд.
Назва князівства
|
Географічне
положення
|
Економічний розвиток
|
Політичний розвиток
|
| Чернігівське князівство | Лівий берег Дніпра | Існувало багато міст. Розвивалися ремесла і торгівля. Тривало активне будівництво. Територією князівства проходило багато торговельних шляхів | Постійні напади кочівників завдавали шкоди розвитку ремесла і торгівлі. Місцеві князі часто укладали з кочівниками союзи |
Із «Слова о полку Ігоревім»
Не снопи кладуть... —
Кладуть голови молодецькі,
Молотять ціпами булатними,
Стелять на току життя,
Одвівають душу від тіла.
Береги криваві...
Не добром — збіжжям засіяні,
Засіяні кістьми синів руських...
Укладіте в піхви мечі оганьблені,
Втратили бо ви дідівську славу!
Ви своїми чварами
Зачали наводити невірних на землю Руську...
...Через лихі усобиці
Від землі Половецької!
Завдання
1. Покажіть на карті Новгород-Сіверське князівство.
2. Покажіть столицю князівства.
3. Заповніть таблицю, доведіть, що соціально-економічне життя на території південних князівств тривало.
Після завершення роботи таблиця може мати такий вигляд.
Назва князівства
|
Географічне
положення
|
Економічний розвиток
|
Політичний розвиток
|
| Новгород- Сіверське князівство | Лівий берег Дніпра | Основою економіки було сільське господарство. Розвивалися ремесла | Постійні напади кочівників завдавали шкоди розвитку ремесла і торгівлі. Місцеві князі вели постійні міжусобні війни |
Учні об’єднуються в групи й отримують творче завдання скласти звернення до руських князів і спробувати переконати їх припинити міжусобні війни.
Результати роботи учні зачитують у класі.
І V. Підсумки уроку
Незважаючи на роздробленість, південні князівства зберегли свою міць і політичний авторитет, підтримують розвиток торгівлі і ремесел. Але постійні напади кочівників і міжусобні війни суттєво гальмували економічний і соціальний розвиток держави.
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати § 12 підручника.
2. Виконати завдання на с. 127.
УРОК 15
Національно-визвольна війна українського народу 1648-1657 рр.
Мета: характеризувати видатних діячів Національно-визвольної війни, основні події і документи; аналізувати власну діяльність у грі.Тип уроку: урок закріплення знань і формування навичок та вмінь.
Устаткування: мультимедійний екран, роздавальний матеріал для гри.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Основний етап гри
«Троє мудреців і слон»
Клас ділиться на команди по троє учнів.
Розподіл функцій — команда домовляється, хто яку картку отримує — портрет, факт біографії, висловлювання чи назву посади певної особи.
Кожному видають його картку. Члени команди, не радячись між собою, заносять до бланків відповідне прізвище та ім’я діяча. За кожну правильну відповідь нараховують один бал у загальну скарбничку команди.
КАРТКИ «ПОРТРЕТИ»
КАРТКИ «ФАКТИ БІОГРАФІЇ»
КАРТКИ «ВИСЛОВЛЮВАННЯ»
КАРТКИ «ПОСАДА»
«Трійки»
Варіант командної «Своєї гри». Команди по троє учнів, у якій двоє «припряжних» (сидять трохи позаду) і один «корінний» (сидить трохи попереду). Оголошується тема, а потім зачитують питання з першого по третій відповідно до ступеня складності, а отже, й дедалі вищого номіналу (1, 2, 3). «Корінний» може просигналити про готовність відповідати піднявши руку. Із командою він не радиться, і не знає, чи готові вони відповідати. Але першим відповідає саме один з «припряжних», потім наступний, потім — «корінний». Відповіді можна повторювати одну за одною, а можна дати три різних. Якщо хоча б одна з них правильна, команда отримує 1 бал,2 правильних — 2, три — 3. якщо вся команда відповіла неправильно, питання, за необхідності, дочитують, а право відповідати переходить до інших команд.
Битви
1. Про яку саме битву йдеться в такому уривку з літопису Грабянки: «Тільки тоді козаки до поживи кинулись, коли побачили, що ляхи тікають, не озираючись, отоді й розпочали без розбору брати — шкури рисячі, дорогоцінні хутра, соболів, покойові оздоби, начиння столове із золота та серебра, ванни, коновки, мідний посуд, чайники...»? (Пілявці)
2. Загальноприйнятою є думка, що основних своїх втрат козаки зазнали, переправляючись через р. Пляшівку, коли виходили з битви. Проте останні наукові дослідження засвідчуюють, що кількість загиблих козаків в польських історичних джерелах (до 30.000 убитими) є значно перебільшеною. Про яку битву йдеться? (Берестечко)
3. Схема саме цієї події відображена на карті. (Облога Збаража)
Матрична «-РО-»
У всіх відповідях зустрічається склад «-РО-».
1. Саме такий титул мав Ян Казимир. (Король)
2. Саме цей договір встановлював реєстр у 40 тисяч козаків і відводив для Війська Запорозького територію трьох воєводств. (Зборовський)
3. Саме він очолював козацькі війська в Західному Поділлі і став одним з популярних персонажів народних дум. (Морозенко)
4. Саме ця форма ландшафту згадується, коли говорять про одну з перших великих перемог козаків над поляками 1648 р. (Урочище)
Брейн-ринг
Грають дві-три команди одночасно. Обговорення дозволено. Відповідь надається, коли закінчують читати запитання і надходить сигнал: «Час». Учня, що відповідає, у команді призначає або капітан, або вчитель. (Краще за все ілюструвати кожну відповідь відповідними зображеннями на дошці.)
1. У шишках цієї рослини досить багато алкалоїдів. Свого часу ця рослина стала прізвиськом національного героя. Назвіть цю рослину. (Хміль)
2. Очевидці порівнювали цих польських лицарів з ангелами, що спустилися з небес. (Крилаті польські гусари)
Коментар. Як відомо, гусари прикріплювали до спини гусячі пера.
IV. Підбиття підсумків гри
Учні аналізують свою роботу під час гри. Розповідають про складнощі, помилки чи, навпаки, вдалі припущення. Висловлюються щодо причин виникнення ускладнення.
Оцінку слід виставляти з урахуванням результатів кожного учасника, а не всієї команди, склад якої мінявся протягом гри.
V. домашнє завдання
Додатки
Див. таблицю «Формування учнівських компетенцій учнів під час вивчення теми “
УРОК 16
Правобережна Україна наприкінці XVII — на початку XVIII ст.
Мета: ознайомити учнів зі становищем Правобережжя наприкінці XVII — на початку XVIII ст.; вивчити причини та наслідки відродження козацького устрою Правобережної України; дати характеристику постаті Семена Палія; розвивати вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, аналізувати історичні події; робити висновки та узагальнення; виховувати повагу та шанобливе ставлення до минулого українського народу.
Методичне забезпечення: підручник «Історія України», атлас з історії України, контурні карти, роздавальний матеріал (документи), портрет с. Палія.
ТЗН: персональний комп’ютер.
Мультимедійна підтримка уроку: учительська мультимедійна презентація «Семен Палій», учнівська презентація, портрет Івана Мазепи.
Тип уроку: урок комбінований.
Основні дати:
• 1684-1685 рр. — відновлення козацького устрою;
• 1702-1704 рр. — повстання с. Палія;
• 1712 р. — ліквідація козацького устрою.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Перевірка домашнього завдання
Учні демонструють свою презентацію «Історичний портрет гетьмана Івана Мазепи»
• 1-й учень презентує біографічні відомості гетьмана Мазепи;
• 2-й учень презентує особливості внутрішньої політики гетьмана Мазепи;
• 3-й учень розповідає про зовнішньополітичні акції гетьмана;
• 4-й учень зупиняється на культурницькій діяльності Мазепи. Аналіз презентації учнями.
Фронтальне опитування
1. Які українські землі втратила Річ Посполита в результаті війни з Османською імперією?
2. Якими були наслідки Руїни для Правобережжя?
Робота з атласом
Показати українські землі, що перебували у складі Османської імперії.
ІІІ. мотивація навчальної діяльності
Повідомлення теми, мети й завдань уроку.
Учитель. Протистояння на мовному та релігійному ґрунті, нав’язуване політиканами й підживлюване ЗМІ заради збереження влади, відволікає суспільство від нагальних проблем і загрожує соціальним конфліктом і територіальним розколом України. Подібні процеси вже відбувалися на теренах України у ХVІІ ст. Негативні уроки періоду Руїни не засвоєні і можуть повторитися знов. Вам як громадянам нашої держави треба розумітися на тому, що відбувається в нашій державі. Допоможе вам у цьому знання історії.
Постановка проблемного питання
Опрацювавши матеріал сьогоднішнього уроку, ми маємо надати відповідь на запитання:
1. Чому Правобережна Україна опинилась у складі Речі Посполитої?
2. Якою була доля козацтва на цих земля?
ІV . вивчення нового матеріалу
Учитель (розповідь супроводжує показ на карті). Боротьба Польщі з Османською імперією була б неможливою без участі в ній козацтва. Тому польська влада протягом 1684-1685 рр. вжила заходів щодо відродження козацького ладу на Правобережній України. За козаками затверджувалися вольності, свободи і привілеї з правом заселення земель семи правобережних полків: Чигиринського, Канівського, Корсунського, Черкаського, Уманьського, Білоцерківського, Кальницького.
Завдання
Позначити на контурних картах території правобережних полків.
Зміцнення становища козацтва на Правобережжі призвело до конфлікту зі шляхтою. Але поки тривала війна з Туреччиною правителі Речі Посполитої закривали на це очі.
Згідно із Карловацьким мирним договором (1699), Поділля і частина Правобережжя перейшли від Туреччини (у складі якої вони перебували з 1672 р.) до Речі Посполитої. Польський сейм ухвалив рішення розпустити козацьке військо. Фастівський полковник Семен Гурко розпочав відкриту боротьбу проти польського панування.
Завдання
Ознайомитись з біографією Семена Палія (можна запропонувати мультимедійну презентацію «Історичний портрет Семена Палія»).
Історична довідка
Палій семен (справжн. прізв. — Гурко ; н. 1640-і рр. — п. між 24.1. і 13.5.1710) — полковник білоцерківський (фастівський), керівник національно-визвольної боротьби українського народу проти польської влади у Правобережній Україні наприкінці ХVІІ — на поч. ХVІІІ ст. Народився у Борзні (тепер Чернігівська обл.) в козацькій родині. Навчався у Києво-Могилянській Колегії. У 1760-х рр. перебував на Запоріжжі, де відзначився військовими та організаторськими здібностями. На початку 1680-х рр. кілька полків на чолі з Палієм перейшли на малозаселену територію Південної Київщини. Опорним пунктом Палій обрав місто Фастів. 1683 р. очолюваний ним загін козаків брав участь у розгромі турків під Віднем. 1684-1685 рр. за сприяння Палія були засновані Фастівський, Богуславський та віддалені Брацлавський і Корсунський полки. 1680-90-х рр. разом із лівобережними козаками вів боротьбу проти Туреччини і Кримського ханства. Основним завданням, яке ставив перед собою Палій, стало визволення Правобережної України з-під польської влади і приєднання її до Гетьманщини. Наприкінці 1680-х рр. боротьба проти польської шляхти, яку очолював Палія та його сподвижники с. Самусь, З. Іскра, А. Абазин, охопила значну територію. Козацькі війська під керівництвом Палія визволили Богуслав, Корсунь, Лисянку та інші міста.
1699 р. польський сейм прийняв ухвалу про ліквідацію козаччини, що стало однією з причин розгортання національно-визвольного повстання під проводом Палія. Після невдалої спроби отримати допомогу в боротьбі проти Польщі з боку Гетьманщини та Московії Палій спробував знайти союзників серед прихильників шведського короля Карла XII. Після вступу військ І. Мазепи на Правобережжя Палій, намагаючись зберегти тут свій вплив, почав провадити свою політику і спробував підбурити проти гетьмана Мазепи Запоріжжя. У відповідь гетьман, щоб не допустити анархії в краю, наказав у липні 1704 р. заарештувати фастівського полковника. 1705 р. Палій був засланий до сибіру, в Тобольськ. Після відкритого виступу І. Мазепи проти московської влади семена Палія повернули із заслання і призначили полковником Білоцерківського полку. Помер він у січні 1710 р. Похований у Києво-Межигірському монастирі.
Робота з підручником
Заповнити таблицю-схему «Повстання Палія», самостійно опрацювавши текст параграфа.
Учитель. Поразка повстання Палія та зміна зовнішньополітичної ситуації (Прутський мир між Туреччиною та Росією) зумовили остаточну ліквідацію польською владою козацтва на Правобережжі 1712 р. Проте ці землі не перетворились на «пустку». Згодом розпочалося їх заселення і відродження, але вже без участі козацтва.
V. Закріплення вивченого матеріалу
Вправа «Подвійна дія»
1. Навіщо польський уряд 1685 р. відновив козацький устрій на Правобережжі?
2. Назвіть причини та основну мету повстання семена Палія.
3. Чому повстання під проводом С. Палія 1702-1704 рр. називали «другою Хмельниччиною»?
4. Яку роль і чому відіграв І. Мазепа в подіях 1702-1704 рр. на Правобережжі?
VІ. Підсумки уроку
Учні відповідають на запитання, поставлені на початку уроку.
1. Чому Правобережна Україна опинилась у складі Речі Посполитої?
2. Якою була доля козацтва ладу на цих земля?
Учитель. Внутрішня слабкість України та зусилля зовнішніх ворогів зумовили територіальний розподіл України між Річчю Посполитою та Московською державою. Україна знову стала розмінною монетою в міжнародній політиці.
VІІ . Рефлексія
Вправа «Незакінчене речення».
Учні продовжують речення.
На уроці я:
• дізнався.;
• зрозумів.;
• навчився.;
Наступного уроку я хочу.
VIII. Домашнє завдання
1. Опрацювати § 25 підручника.
2. Підготуватися до семінару за планом:
а) Гетьманщина в умовах Північної війни Росії зі Швецією (1700-1721).
б) Українсько-шведський союз.
в) Воєнно-політичні акції російського царя проти українців.
г) Полтавська битва.
Комментариев нет:
Отправить комментарий